Поет не може бути власністю.
Це так йому вже на роду.
Не спокушайте мене гласністю.
Я вдруге в пастку не піду.
Працюю в кратері вулканів,
Я завелика для капканів.
Ліна Костенко
Афоризми із творів Ліни Костенко
В життя приходиш чистий і красивий.
З життя ідеш заморений і
сивий.
Воно, як маєш серце не з льодини, розп'яття – доля кожної
людини.
А справжня слава –це прекрасна жінка, що на могилу квіти
принесе.
Страшні слова, коли мовчать.
Клаптенята паперу – то смертельні плацдарми самотньої битви з
державами, з часом, з самим собою.
Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.
Коли в людині є народ, тоді вона уже людина.
Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі.
Де воля спить, її ще й приколишуть.
Поразка –це наука. Ніяка перемога так не вчить.
Єдиний, хто не втомлюється – час.
Не було епохи для поетів, але були поети для епох!
Шукайте цензора в собі.
Народ шукає в геніях себе.
Яка важка у вічності хода.
Поезія –це свято, як любов, о, то не є розмовка побутова.
Шукайте посмішку Джоконди, вона ніколи не мине
Найкращий вірш не ходить на свободі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий